ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ НАЦИСТІВ НА ХАРКІВЩИНІ (1941–1943): ЗА МАТЕРІАЛАМИ НАДЗВИЧАЙНОЇ ДЕРЖАВНОЇ КОМІСІЇ

У статті висвітлюються основні етапи формування доказової бази, яка в підсумку дозволила провести перший у світі суд над воєнними злочинцями – військовослужбовцями нацистської Німеччини м. Харків (15–18 грудня 1943 р.). Німеччина, що стала головним ініціатором розв’язання Другої світової війни, повністю відкинула правила ведення закріплені міжнародними конвенціями без військової потреби руйнувалися населені пункти, нищилися матеріальні та культурні цінності. Але найжахливіші злочини нацизму пов’язані з масовим убивством цивільного населення військовополонених. Уже 1942 р. радянський уряд приходить до розуміння необхідності обліку злочинів, скоєних нацистами на окупованих територіях. Упорядкуванню систематизації вчинених окупантами, сприяло створення Надзвичайної державної комісії зі встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників їх спільників заподіяних ними збитків громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам установам СРСР. Зібрану інформацію влада оприлюднювала як всередині країни, так за її межами. Відомості, обліковані Харківською обласною комісією територіальними підрозділами найменших деталях задокументували криваві нацистів. Виникають сумніви щодо достовірності кількісних показників, наведених комісією. Пояснення цьому явищу ми вбачаємо тому, зібрані відомості насамперед використовувались владою для пропаганди, метою дискредитації дій ворога привернення себе прихильності населення, яке потерпало від жорстокості свавілля загарбників. Зібрані Харківщині докази жахливих злочинів нацистського окупаційного режиму були використані обвинуваченням не тільки Харківському судовому процесі, а й під час засідання Міжнародного військового трибуналу Нюрнберзі.